Добавки Та Поживні Речовини Linia Plus 1000 G

опис

картка товару

Яблучна клітковина з Польщі 1000 г

клітковина

Харчові продукти, багаті клітковиною: овочі, фрукти та злакові продукти

клітковина(харчові волокна, харчові волокна) – різноманітні речовини, як правило, рослинного походження, що не засвоюються ферментами травного тракту людини та моногастричних тварин[1][2]. Це суміш полісахаридних речовин (целюлоза, геміцелюлоза, пектин, камедь, слиз) і неполісахаридних речовин (лігнін, кутин) [3]. Споживання клітковини важливо для роботи травного тракту.

• Вміст клітковини на 100 г [4], розчинна, нерозчинна
• Хліб пшеничний 1,02, 0,53
• Хліб з полби, 1,62, 2,84
• Цільнозерновий пшеничний хліб, 1,51, 5,21
• Кукурудзяна коржик, 1.11, 4.39
• Коричневий рис, 0,44, 2,89
• Білий рис, –, 0,34
• Вівсяні пластівці 0,42, 1,23
• Спагетті, 0,54, 1,33
• Яблуко, 0,67, 1,54

1Композиція

2Властивості

3 Енергетична цінність

4 Джерела клітковини

5 Показання та протипоказання

6 Дозування

7Виноски

8 Бібліографія

Композиція[ред. | редагувати код]

У минулому клітковину асоціювали з целюлозою, а сира клітковина складалася з целюлози та геміцелюлози. Тоді до групи речовин, класифікованих як клітковина, увійшли:

• целюлоза,
• пектин,
• геміцелюлоза,
• лігнін,
• рослинні камеді[5].

Резистентний крохмаль все частіше входить до складу харчових волокон [3]. Останнім часом також хітинові раковини.

У клітковині є різні компонентирозчинний і нерозчинний у воді[2][3][6][7]:

• водорозчинні: пектини,

  нейтральні геміцелюлози (з високим і низьким ступенем розгалуження),

  ясна (включаючи β-глюкани),

  рослинний слиз,

  полісахариди водоростей;

• нерозчинні у воді: целюлоза,

  геміцелюлози, екстраговані з кислих розчинів,

  лігнін,

  супутні інгредієнти (кутин, суберин, кремнезем).

Використовується в медицині та дієтологіїфункціональний поділна:

• харчові волокна - містяться в рослинних продуктах,
• додаткова (функціональна) клітковина – виділена з натуральних продуктів (включаючи продукти тваринного походження, наприклад, хітозан), що благотворно впливає на здоров’я та якість життя людини[1].

Властивості

Спочатку до клітковини ставилися як до баластної речовини через низьку її засвоюваність організмом. Нині він вважається дієтичним інгредієнтом, який благотворно впливає на здоров’я та запобігає багатьом захворюванням[8], у тому числі раку шлунково-кишкового тракту[9].

Клітковина, серед іншого, сприяє: [потрібна виноска]:

• зниження всмоктування холестерину і тригліцеридів;
• зниження артеріального тиску;
• уповільнення розщеплення вуглеводів, зниження рівня глюкози в крові і зниження потреби в інсуліні;
• регуляція ритму випорожнень - прискорення перистальтики кишечника і проходження вмісту по травному тракту, збільшення маси стільця, запобігання запорів - лігнін, целюлоза
• розвиток корисних кишкових бактерій - роль пребіотика;
• зменшення почуття голоду (розбухає в шлунку - переважно пектин і целюлоза);
• зв'язування іонів натрію[1].

Однією з його особливостей є здатність до набухання (полісахариди і лігнін). Це викликано водопоглинанням, на яке впливають фрагментація продукту та термічна обробка.

Він також має здатність обмінювати катіони, яка залежить від присутності фенольних груп (присутніх у фракції лігніну) і карбоксильних груп (присутніх у фракції пектину та геміцелюлози). Найбільшу ємність демонструє пектинова фракція, що складається тільки з уронових кислот.

Клітковина також має такі властивості, як утворення гелю, зв’язування жовчних кислот і адсорбція олії [8].

Енергетична цінність

Раніше вважалося, що клітковина не підвищує енергетичну цінність їжі.

Залежно від нормативних актів, що діють у певному регіоні, або волі виробника певного продукту харчування, вважається, що калорійність клітковини дорівнює нулю, 2 ккал/г, або стільки ж, скільки звичайних вуглеводів, тобто 4 ккал/г[10]. У Сполучених Штатах вважається, що розчинна клітковина містить 4 ккал/г, а нерозчинна — 0 ккал/г[10]. У Польщі вважається, що калорійність клітковини становить приблизно 2 ккал/г[11].

Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС від 25 жовтня 2011 р. з 13 грудня 2016 р. включно поклав на виробників харчових продуктів зобов’язання виходити з того, що калорійність клітковини становить 2 ккал/г[12]. Згідно з положенням, до 12 грудня 2016 року ця інформація могла надаватися на добровільній основі[12].

Джерела клітковини

Пшеничні висівки мають високий вміст харчових волокон

Джерелами харчових волокон є: овочі, фрукти, злакові продукти (висівки, крупи, натуральні злакові пластівці, мюслі, неочищений рис, цільнозерновий і житній хліб) і насіння бобових.

клітковинане містятьсеред іншого м'ясо, молоко, яйця, алкоголь, вершкове масло, олії та інші жирні продукти.

Показання та протипоказання

Дієти, багаті клітковиною, рекомендуються лікарями при таких захворюваннях, як ожиріння, діабет, атеросклероз і жовчнокам'яна хвороба.

Протипоказаннями до застосування дієти з високим вмістом клітковини є: запалення шлунка, підшлункової залози, жовчовивідних шляхів і кишечника (включаючи запальні захворювання кишечника), білкова і мінеральна недостатність, катар шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, інфекційні захворювання.

Дозування

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), добова норма споживання клітковини для дорослих повинна становити 20-40 г. Ці рекомендації уточнюються рекомендаціями Інституту медицини Національної академії наук США (NAS), які встановлюють відповідне щоденне споживання клітковини на рівні 14 г/1000 ккал [1].

Надмірне споживання харчових волокон викликає дискомфорт у животі, такий як метеоризм, біль у животі (це стосується переважно бобових) або діарею (у крайніх випадках може виникнути подразнення кишечника та навіть заворот), а також призводить до недоїдання та дефіциту кальцію, заліза та цинку.

гидроксилимонная кислота – Гідроксилимонна кислота

гідроксилимонна кислота

Гідроксилимонна кислота(HCA) є похідною лимонної кислоти, яка міститься в різноманітних тропічних рослинах, у тому числі в гарцинії камбоджійській та гібіскусі невеликому.

Є чотири ізомери: (+)- і (-)-гідроксилимонна кислота та (+)- і (-)-ало-гідроксилимонна кислота. Гідрохлорид (-) ізомер гідроксилимонної кислоти міститься в гарцинії.

біологічний ефект

(-)-HCA є конкурентним інгібітором АТФ-цитратліази, яка перетворює цитрат на оксалоацетат і ацетил-КоА. Зворотним напрямком цього перетворення є етап у циклі лимонної кислоти.

Лабораторні дослідження на тваринах і HCA дали результати, які вказують на можливість модуляції ліпідного обміну. Однак клінічні дослідження показали, що HCA має ефект зниження ваги або жиру. Мета-аналіз, опублікований у 2010 році, показав, що користувачі гідроксилимонної кислоти вдвічі частіше відчувають шлунково-кишкові побічні ефекти. Застосування HCA протипоказано пацієнтам, які страждають на коліт або запальне захворювання кишечника.

Один ізомер HCA, відомий як (2S,3R)-HCA, інгібує панкреатичну альфа-амілазу та кишкову альфа-глюкозидазу, що призводить до зниження метаболізму вуглеводів in vitro. У дослідженні на щурах Zucker, які генетично схильні до ожиріння, екстракт гарцинії камбоджійської, що містить ГКА, показав, що високі дози призводять до значного пригнічення накопичення жиру в епідидимі, а також до високої токсичності для яєчок. Однак це дослідження було піддано критиці через можливе забруднення використовуваного HCA та різні недоліки конструкції.

Вчені з Університету Х'юстона повідомили, що гідроксицитрат здатний розчиняти кристали оксалату кальцію, компонент каменів у нирках людини. Це незвично, тому що кристал рідко розчиняється під час росту в перенасиченому розчині. Вчені вважають, що ефект може призвести до розробки нових ліків від каменів у нирках людини.

Інші доступні упаковки для цього продукту:

500 г за 9,90 зл

1500 г за 23,90 зл

2000 г за 25,00 зл